Каталог - СТРІКАРБ розчин для інфузій 1% фл. 45мл

 

діюча речовина: carboplatin;

1 мл розчину містить карбоплатину 10 мг;

допоміжна речовина: вода для  ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Карбоплатин.

Код АТС L01X A02.

 

У вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами показаний для лікування таких захворювань:

- епітеліальний рак яєчників;

- дрібноклітинний рак легенів.

 

Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини.

Тяжка мієлосупресія.

Недавня значна крововтрата.

Порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Порушення слуху.

Вагітність і період годування груддю.

Дитячий вік.

 

Тільки для внутрішньовенного застосування.

Стрикарб можна застосовувати у комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися даним препаратом, за умови нормальної функції нирок карбоплатин вводять у дозі 400 мг/м² поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій (тривалістю 15-60 хв).

Дози також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховують у міліграмах, а не в міліграмах на м².

Доза (мг) = бажана AUC (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]

 

 

 

Курси терапії можуть повторюватися з інтервалами 4 тижні і/або коли кількість нейтрофілів становить не менше 2 000/мм³, а тромбоцитів – не менше 100 000/мм³.

Пацієнтам, що належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я) карбоплатин призначають у початковій дозі 300-320 мг/м² поверхні тіла.

За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації згідно з рекомендаціями, наведеними нижче.                                                                                                                 

 

При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози карбоплатину необхідно коригувати залежно від їхнього загального стану здоров’я.

Розчини необхідно готувати безпосередньо перед їх застосуванням.

Перед введенням препарат розводять 5 % розчином глюкози чи 0,9 % розчином натрію хлориду до концентрації 0,4 мг/мл.

Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (2-8 ^оС). 

З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно.

Стрикарб не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній (може утворюватися осад).

Перед введенням розчин Стрикарбу необхідно візуально перевірити на наявність сторонніх часток і зміну забарвлення, у такому випадку не застосовувати препарат.

Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях із препаратом слід дотримуватися правил роботи з цитостатиками.

 

Більшість побічних дій карбоплатину зумовлюються терапевтичною дією препарату, який не є селективним щодо злоякісних клітин і вражає усі клітини, що швидко діляться. Як наслідок, розвиток побічних реакцій можна очікувати у тих тканинах і органах, де нормальний поділ клітин відбувається достатньо швидкими темпами, наприклад у кістковому мозку, лімфоретикулярній тканині, слизовій оболонці травного тракту, шкірі і гонадах, а також у плоді. Побічні  дії можуть не проявлятися впродовж днів або навіть тижнів залежно від застосованих лікарських засобів і швидкості поділу клітин у певній тканині та можуть мати кумулятивний характер. Найбільш серйозна побічна дія, яка до того ж обмежує можливості продовження терапії, проявляється у вигляді мієлосупресії. Мієлосупресія є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином. У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія зазвичай є оборотною і некумулятивною.

Терапію Стрикарбом необхідно проводити у спеціалізованих центрах із залученням кваліфікованого персоналу.

При застосуванні Стрикарбу можливі наступні побічні реакції:

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: мієлосупресія спричиняє анемію, лейкопенію, нейтропенію, тромбоцитопенію. Мієлосупресія має оборотний характер і залежить від дозування. Анемія може бути кумулятивною і часто потребує переливань крові. При лейкопенії і тромбоцитопенії кількість лейкоцитів і тромбоцитів досягає мінімуму у період з 14-го по 21-й день після введення дози і відновлюється впродовж 35 днів, проте відновлення кількості лейкоцитів проходить повільніше.  У невеликої кількості пацієнтів лейкопенія і тромбоцитопенія спричиняли такі симптоматичні реакції, як інфікування та кровотеча.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: фіброз легень, який проявляється стисненням грудної клітки та диспное, що необхідно враховувати, виключивши гіперчутливість легень.

З боку травного тракту: діарея (6 %), запор (3 %), біль у животі, коліки, нудота і блювання (53 %), нудота без блювання (25 %). Нудота і блювання переважно з’являються через            6-12 годин після прийому Стрикарбу і зазвичай минають протягом 24 годин після введення карбоплатину (можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків). 

З боку нервової системи: помірна периферична невропатія (6 %), порушення смакових відчуттів (1 %), симптоми нейротоксичного ураження обмежуються парестезією і зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Частота і тяжкість побічних ефектів вища в осіб літнього віку і пацієнтів, які раніше лікувалися цисплатином. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином, може посилюватися в процесі лікування карбоплатином.

З боку органів зору: короткочасні розлади зору, у пацієнтів з порушеннями функції нирок, що перебувають на довготривалій терапії платиновмісними препаратами, інколи –  короткочасна втрата зору.

З боку органів слуху:  субклінічне зниження гостроти слуху в діапазоні високих частот (4000-8000 Гц) (15 %), шум у вухах (1 %). При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.

З боку гепатобіліарної системи: короткочасне підвищення активності ферментів печінки, лужної фосфатази (30 %), аспартатамінотрансферази (15 %), загального білірубіну (4 %).

З боку нирок і сечовидільної системи: підвищення рівнів сечовини (25 %) і креатиніну в сироватці крові (7 %), а також зниження кліренсу креатиніну (25 %), гемолітико-уремічний синдром, зафіксовані випадки гематурії і появи набряків. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дозу або припиняти терапію карбоплатином, провести симптоматичне лікування.

З боку імунної системи: алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж, пропасниця, ангіоедема, анафілактоїдні реакції, у т.ч. бронхоспазм, тахікардія, свистяче дихання, диспное, артеріальна гіпотензія, кропив’янка, набряк обличчя, почервоніння обличчя.

З боку судинної системи: геморагічні ускладнення, артеріальна гіпотензія, анафілаксія.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: алопеція.

З  боку опорно-рухової  системи і сполучної  тканини: астенія.

З  боку репродуктивної системи: азооспермія та аменорея.

Метаболічні розлади: зниження рівнів електролітів сироватки крові (натрію, магнію, калію і кальцію), однак ці відхилення не такі значні, щоб спричинити появу клінічних ознак або симптомів.

Психічні розлади: анорексія, галюцинації, тривога, страхи.        

Загальні розлади: озноб, пропасниця, головний біль.

Місцеві реакції: у місцях ін’єкцій можуть виникати еритема і біль.

 

Випадки передозування не описані. Однак можна очікувати пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок.  Під час терапії карбоплатином у дозуванні до 1600 мг/м² у пацієнтів спостерігалися діарея та розвиток облисіння.

Лікування: симптоматичне, підтримуюче.

Специфічного антидоту немає.

Гемотрансфузія та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи кровотворення.

 

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через високу токсичність. Пацієнткам необхідно вживати заходів для запобігання вагітності в період лікування карбоплатином і негайно інформувати лікаря про можливу вагітність. Під час терапії препаратом Стрикарб слід припинити годування груддю.

 

Протипоказано.

 

Лікування карбоплатином має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога в умовах стаціонару за наявності засобів для адекватного моніторингу стану пацієнта.

При маніпуляціях із препаратом слід дотримуватися правил роботи з цитостатиками.

 

Перед введенням карбоплатину і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, виконувати функціональні ниркові і печінкові тести, а також проводити неврологічні обстеження і контроль функції слуху та відповідним чином корегувати дози препарату. 

Мієлосупресивна дія карбоплатину сильно залежить від його ниркового кліренсу. Більш тяжке і тривале пригнічення функції кісткового мозку зазвичай спостерігається у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефротоксичними препаратами. Тому перед початком і в процесі лікування карбоплатином необхідно ретельно оцінювати функцію нирок.

Зазвичай тривалість інтервалів між курсами терапії повинна бути не менше 4 тижнів.

При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і визначати час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії.

Премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту й тяжкість нудоти і блювання, спричинених карбоплатином.

Як і інші лікарські засоби, що містять сполуки платини, Стрикарб може викликати алергічні та анафілактичні реакції через декілька хвилин після введення. Такі реакції можуть виникати як у пацієнтів, що мали їх в анамнезі під час лікування іншими платиновмісними сполуками, так і в пацієнтів, що приймають такі препарати вперше. У таких випадках призначають відповідну підтримуючу терапію, що включає антигістамінні препарати, адреналін і/або глюкокортикоїди.

При тривалому лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефротоксичними ураженнями.

 

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами не проводилися.

Враховуючи, що в чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції (галюцинації, порушення функції кісткового мозку), таким пацієнтам на час прийому препарату слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують концентрації уваги.

 

При комбінованій терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.

Одночасна терапія таких нефротоксичних або ототоксичних препаратів, як  аміноглікозиди, ванкоміцин, капреоміцин і діуретики може підвищувати або загострювати нефротоксичну дію карбоплатину, у тому числі зміну кліренсу креатиніну.

Можлива взаємодія карбоплатину з інактивованими вірусними вакцинами. Застосування живих вакцин протипоказано.

Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.

Карбоплатин вступає в реакцію з алюмінієм з утворенням осаду чорного кольору. Тому при застосуванні препарату Стрикарб як під час приготування розчину, так і при його введенні слід уникати використання голок, шприців, катетерів та інфузійних систем, до складу яких входять алюмінієві частини.

 

Карбоплатин – протипухлинний засіб, що являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатину порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм його протипухлинної дії пов’язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Здатність препарату спричиняти регресію первинних пухлин та метастазів пов’язана також з його впливом на імунну систему організму.

Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв’язування ДНК продемонстрували якісну подібність механізмів дії карбоплатину і цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни в суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з ефектом вкорочення ДНК. Також він спричиняє утворення міжниткових і внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Концентрація карбоплатину та вільної платини в плазмі крові після внутрішньовенного введення зменшується  відповідно до двофазної кінетики. Початковий період напіввиведення вільної платини становить приблизно 1-2 години, а термінальний період напіввиведення - 3-6 годин; загальна платина характеризується подібним початковим періодом напіввиведення, але термінальний період напіввиведення в неї  триваліший (приблизно 24 години). При повторних введеннях дози протягом чотирьох днів поспіль накопичення платини в плазмі не спостерігається. Приблизно 85 % платини в плазмі крові зв’язується з білками протягом 24 годин після введення.

У плазмі крові концентрація платини в складі молекули карбоплатину значно перевищує концентрацію вільної платини. Карбоплатин зв’язується з білками плазми крові і повільно виводиться з організму, в основному нирками. 30 % від введеної дози виводиться в незміненому вигляді. У пацієнтів із кліренсом креатиніну понад 60 мл/хв приблизно 60 – 80 % застосованої дози виводиться із сечею протягом 12 годин після введення.

 

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світлого жовтого кольору.

 

Карбоплатин вступає в реакцію з алюмінієм з утворенням осаду чорного кольору. Тому при застосуванні препарату Стрикарб, як під час приготування розчину, так і при його введенні слід уникати використання голок, шприців, катетерів та інфузійних систем, до складу яких входять алюмінієві частини.

Не застосовувати розчинники, які не вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».

Не змішувати в одній ємності з іншими препаратами.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ⁰С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

По 5 мл або 15 мл, або 45 мл, або 60 мл препарату вміщують у флакони зі скла, закупорені гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком, спорядженим кришкою фліп-оф, що забезпечує контроль першого відкриття. 

По 1 флакону разом з інструкцією для медичного застосування вміщують у пачку з картону.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Онко Терапіз Лімітед.

 

Плот № 284Б, Боммасандра-Джігні Лінк Роад, Індастріал Ареа, Анекал Талук, Бангалор  – 560 105, Індія.

 

М.Біотек Лтд

M.Biotech Ltd

 

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія

Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom